Удаление металлоконструкций: решенная проблема?

When planning any implant removal, each surgeon should clearly understand that without their appropriate preparation, and in many cases even despite his high qualification, up to 30–35 % of operations for the removal of metal devices pass with unforeseen difficulties, often even with complications. Thus, a risk of a subcapital fracture of the femur fter the removal of a proximal nail or DHS in elderly patients reaches 70 %. The most common are refractures following the removal of plates from the forearm diaphysis: according to different authors, their rate is 20–40 %. Diverse literature facts and the current absence of any clear indications and contraindications for the removal of implants necessitate the continuation of both the discussion and researches in this direction with the purpose to work out a certain algorithm of actions in different clinical situations.
Плануючи видалення імплантата, хірург повинен чітко уявляти, що за відсутності відповідної підготовки, а часто й незважаючи на високу кваліфікацію, до 30–35 % операцій видалення металоконструкцій перебігають з непередбаченими труднощами і часто з ускладненнями. Так, ризик субкапітального перелому стегнової кістки після видалення проксимального гвіздка або DHS у літніх пацієнтів досягає 70 %. Найбільш часто зустрічаються рефрактури після видалення пластин із діафіза передпліччя: за даними різних авторів, їх частота складає 20–40 %. Неоднозначні дані літератури, відсутність до теперішнього часу чітких показань і протипоказань до видалення імплантатів диктують необхідність продовження як дискусії, так і досліджень у даному напрямку з метою вироблення певного алгоритму у різних клінічних ситуаціях.